Тусати

Туса́ти, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.

Словник української мови в 11 тт.

ТУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. Штовхати, товкти рукою або ногою. На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого тусає та ще й б’є (Гл., Вибр., 1957, 70); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (Ле, Наливайко, 1957, 8)

Ілюстрації

Див. також

• [1]

Джерела та література

1.Вікіпедія

2.Youtobe