Трепетати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Трепета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. К. Псал. 176. Легко трепече його серце. Мир. ХРВ. 40. 2) Бояться, трепетать.