Трахтувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Трахтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = Трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. І. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.
