Толок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Толок, -ка, м. 1) = Толк = Товк. Треба брехні толок дать. Ном. № 6862. Ну, та той же старий чоловік, тому б же на толок молодого наставляти. Кобел. у. Випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Драг. 183. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Драг. 79. Йому не спади на толок. Харьк. г. 2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока. Лебед. у. Міус. окр.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТОЛОК, у, чол., діал.
1. Пристрій, знаряддя для трамбування.
2. Поршень. В один з циліндрів компресора під толок потрапила (а може, хто кинув) малесенька, але тверда стружка і попсувала його (Микола Трублаїні, I, 1955, 137).
Ілюстрації
|
|
|
