Тобілка

Тобілка, -ки, ж. = Табівка. Гол. Од. 67.

Сучасні словники

ТАБІ́ВКА, и, ж., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Витягалось найкраще лудінє (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Коцюб., II, 1955, 310); [Юрасик:] Ми зберемось і підемо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Воронько, Казка.., 1957, 27).

Ілюстрації

Див. також

• [1]

Джерела та література

1. Хобзей Н., Ястремська Т., Сімович О., Дидик-Меуш Г. Гуцульські світи. Лексикон. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ, 2013. – 668 с. (Серія "Діалектологічна скриня")

Зовнішні посилання

• [2]