Ткаченко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТКАЧЕНКО, а, чол., заст. Син ткача.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE - Відомі люди з прізвищем "Ткаченко"


Ілюстрації

Ткач.JPG Ткач1.png Ткач2.jpg Ткач3.jpg

Медіа

Див. також

Українська символіка та національні вироби. Ткацтво

Ткацтво i килимарство

Ткачик

Ткаля

Ткач

Ткацтво

Цікаві факти

Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів.

Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.

Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.