Ткацький

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ткáцький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех. Котл.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТКÁЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всів смолі (Іван Котляревський, I, 1952, 137); — От закінчимо війну, матінко, — заговорив політрук, притримавши рукою ляду, — пустимо ткацькі фабрики (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 10); // Признач. для ткання, ткацтва. Нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

2. у знач. ім. ткацька, кої, жін., заст. Майстерня для ткання. [Тетяна:] Я вчилась ткать скатерки, килими, рушники... Я буду скоро вчить дівчаток рукоділлю і шитву. [1-а дівчина:] От коли б і нас повчили. [Тетяна:] Може, удасться мені заснувати тут і ткацьку (Марко Кропивницький, III, 1959, 233).

Ілюстрації

Ткацький.jpg Ткацький2.jpg Ткацький3.jpg

Медіа

Див. також

Ткаля; Ткання; Тканка; Ткати; Тканиця; Ткаха; Ткацтво; Ткач; Ткачів; Ткачівна; Ткаченко; Ткачик; Ткачиха; Ткачишин; Ткачка; Ткачування; Ткачувати; Ткачук.

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980).

Зовнішні посилання

Ткацький