Тиск
Зміст
Сучасні словники
1.1) Тиск — фізична величина, яка чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні тіла та діє за напрямом зовнішньої нормалі до цієї поверхні.
Тиск позначається малою латинською літерою p. За означенням де S - площа поверхні, на яку діє сила, а Fn - складова цієї сили, нормальна (перпендикулярна) до поверхні.
1.2) Тиск — скалярна величина, отже не залежить від напрямку. Загальнішим поняттям, ніж поняття тиску є поняття напруження. У анізотропних середовищах деформація залежить від напрямку прикладеної сили, тому для опису дії сили в таких середовищах використовується інша величина: тензор механічних напружень. Тому поняття тиску найкраще характеризує пружні властивості газів і рідин.
У системі СІ тиск вимірюється у паскалях. 1 Па = 1 Н/м². Іншими популярними одиницями вимірювання тиску є торр або міліметр ртутного стовпа й атмосфера або бар. Позасистемна одиниця тиску - п′єза.
2.1) Кров'яний тиск — тиск, який кров справляє на стінки кровоносних судин, або, інакше кажучи, перевищення тиску рідини в кровоносній системі над атмосферним тиском. Це один з найважливіших параметрів, що характеризує роботу кровоносної системи.
Кров'яний тиск вимірюють за допомогою широкої стрічки, яку називають манжетою і вдягають на передпліччя. Повітря напомповують в середину манжети. Кров'яний тиск вимірюють тоді, коли повітря виходить з манжети. Кров'яний тиск представляють у вигляді одного числа над другим числом (n1/n2).
Ілюстрації
|
|
|
|
Історія
Ще в давнину людина помічала, що повітря чинить тиск на наземні предмети, особливо під час негоди і ураганів. Вона користувалася цим тиском, змушуючи вітер рухати вітрильні судна, обертати крила вітряних млинів. Однак довго не вдавалося довести, що повітря має масу. Тільки в XVII столітті був поставлений дослід, який довів наявність маси у повітря. Приводом до цього послужила випадкова обставина.
В Італії в 1640 році герцог Тосканський задумав влаштувати фонтан на терасі свого палацу. Воду для цього фонтану повинні були накачувати із сусіднього озера, але вода не йшла вище 32 футів (10,3 м). Герцог звернувся за роз'ясненнями до Галілея, тоді вже глибокого старця. Великий вчений був збентежений і не відразу не знав як пояснити це явище. І тільки учень Галілея Торрічеллі після довгих досліджень, довів, що повітря має масу, і тиск атмосфери врівноважується стовпом води в 32 фути, або 10,3 м. Він пішов у своїх дослідженнях ще далі і в 1643 році винайшов прилад для вимірювання атмосферного тиску – барометр.
Вплив на організм
Щоранку в зведеннях погоди передаються дані про атмосферний тиск в мм.рт.ст. на рівні моря. Чому ж атмосферний тиск, виміряний на суші, найчастіше приводять до рівня моря? Справа в тому, що атмосферний тиск зменшується з висотою, і досить істотно. Так на висоті 5000 м він вже приблизно в два рази нижчий. Тому для отримання уявлення про реальний просторовий розподіл атмосферного тиску і для порівнянності його величини в різних місцевостях і на різних висотах, для складання синоптичних карт тощо, тиск приводять до єдиного рівня, тобто до рівня моря.
На самопочуття людини, яка досить довго проживає в певній місцевості, звичайний, тобто характерний для цієї ж місцевості тиск не повинен викликати особливого погіршення самопочуття, а збій відбувається найчастіше при різких неперіодичних коливаннях атмосферного тиску, і як правило ? 2-3 мм.рт.ст./3 години. У цих випадках навіть у практично здорових людей падає працездатність, відчувається важкість у тілі, з'являється головний біль. Вплинути на погоду ми не в змозі. Але ось допомогти своєму організму пережити цей важкий період зовсім нескладно.
При прогнозі значного погіршення погодних умов, а значить різких перепадів атмосферного тиску, передусім слід не панікувати, заспокоїтися, максимально знизити фізичне навантаження, а для тих у кого адаптаційні реакції протікають досить складно, необхідно порадитися з лікарем про призначення відповідних лікарських засобів.
Існує три типи залежності артеріального тиску людини від зміни атмосферного тиску: пряма, неповна і зворотна. При прямій залежності, якщо підвищується атмосферний тиск, артеріальний тиск (систолічний та діастолічний) теж підвищуються, при зниженні атмосферного тиску – показники тиску теж знижуються (гіпотоніки найчастіше мають пряму залежність).
При неповній відповідно наявні коливання тиску навколишнього середовища збігаються з коливаннями артеріального тиску людини, але лише з показниками систолічного тиску, показники ж діастолічного тиску при цьому не змінюються. Така картина найчастіше зустрічається у людей з нормальним тиском. При зворотній залежності, якщо падає атмосферний тиск, підвищується артеріальний тиск (систолічний та діастолічний), і навпаки – при підвищенні атмосферного тиску артеріальний має тенденцію до зниження. Дана залежність характерна для гіпертоніків.
|
|
Цікаві факти
Цікаві факти про нижньому тиску
Перепади артеріального тиску (гіпертонію) ВООЗ класифікує саме з нижнім показниками, виділяючи гіпертонію I ступеня – при нижніх цифрах 90-100 мм рт. ст. гіпертонію II ступеня – 100-110 мм рт. ст. гіпертонію III ступеня – вище 110 мм рт. ст. Захворювання небезпечне тим, що відсутні симптоми на перших порах і його визначають вже на рівні 2 або 3 ступеня.
Частіше перепадів верхнього тиску схильна жіноча половина населення. А чоловікам властиво «страждати» від підвищення нижнього показника. До проблеми призводить неконтрольоване кількість випитого пива, алкоголю, кави, переїдання занадто жирної їжі, горького, зловживання спеціями, приправами. Сильно шкодить куріння. Знижений нижнє тиск посилюється невпевненістю, мінливим настроєм, почуттям провини. Люди з такими симптомами не можуть сформулювати чітку життєву мету, не мають своєї думки. Підвищений систолічний тиск характерно для чоловіків-лідерів (бізнесменів, керівників). Вважаючи себе відповідальним за свою сім’ю і весь колектив, вони часто дратуються безвідповідальністю підлеглих.
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Медичні маніпуляції в алгоритмах/ Під ред. Білика Л. С., ЧДМК. — Тернопіль: ТДМУ, 2005. — 324 с.(с.27) ISBN 966-673-057-X
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Божидарник В. В., Сулим Г. Т. Елементи теорії пружності. — Львів: Світ, 1994. — 560с. — ISBN 5-7773-0109-6
- Лурье А. И. Теория упругости — М.: Издательство «Наука»,1970. — 940 с.
