Тернути

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Терну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.

Тлумачення із "Словника української мови"

ТЕРНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех . 1. Однокр. до терти. Комар йому на лобі сів, Лев лапою тернув по пиці, Бо вже були такі дурниці (Гл., Вибр., 1951, 133); Василь пішов до умивальника, бризнув собі в обличчя води, тернув щіточкою по зубах (Загреб., Спека, 1961, 337); - Ідіть, я дожену, треба ще тютюну тернути в кисет (Головко, II, 1957, 252).

Тернути сірник (сірника, сірничок) - провести сірником по вкритій сіркою поверхні, щоб запалити його. Лукина.. тернула сірничок і запалила солому (Н.-Лев., III, 1956, 358); Тернула сірника, спалахнув синій вогник. Незабаром примус зашипів (Донч., II, 1956, 193).

2. перен., фам. Швидко, з апетитом з'їсти. - Так би нам хотілось тернуть борщу або чогось тривного! (Н.-Лев., І, 1956, 592); З хазяйкою така умова: хата, снідання, обід, а лишки - на вечерю. Але сьогодні якраз і тернули хлопці за обідом, аж об дно ложками пошкрябали (Головко, І, 1957, 145).

Ілюстрації

184566.jpg
693.jpg
901.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання