Тепер

Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ном. № 11036. Ум. Тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Шейк. Де то вона тепереньки? Левиц. І. 10. Теперечки не дам байбарака. Шевч. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш. Грин. III. 225.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. У даний час, у момент висловлювання; зараз. Як тепер його бачу: у синій юпці, тяжинових широких штанях, каламайковим поясом пузо підперезане, а зверх китаєва черкеска (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 6); Як умирав, покликав дочку та й каже: — Доню моя мила..! послухайся мене хоч тепер, не пнися в пани, не гордуй своїм родом (Марко Вовчок, I, 1955, 16); От уже правда, що «зелена» Буковина, а надто тепер. Тут уже весна справжня (Леся Українка, V, 1956, 338); Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки [будуть] летіти в невідомий час (Володимир Сосюра, II, 1958, 104); // у сполуч. з підсильн. частками саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. Саме тепер друкує у Києві (Видавнича спілка) шосту книжку моїх оповідань, куди ввійде те, що написане в останні часи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 458); Дорошенко аж тепер згадав про цигарку, що м'яв у пучці, — запалив жадібно (Андрій Головко, II, 1957, 196); // З моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; з цього часу, з цієї пори. Отак і зостався Сіренький сам. Звалилася тепер на нього вся й важка й легка робота (Гнат Хоткевич, І, 1966, 128); — Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 17); // Поки що. — Та й виясни ж такому молдуванові, темному, неосвічено му, що філоксера, той страшний шкідник винограду, може з часом знищити всі виноградники, хоч тепер не видко ще руйнуючої сили того маленького, а сильного ворога! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); // Уживається при зіставленні з тим, що минуло, що було раніше. Сама хата, колись висока, тепер понижчала-присіла (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Був він колись молодим, сидів при місяці під калиною в парі.. А тепер ось закинутий долею за тридев'ять земель від рідного краю... (Олесь Гончар, III, 1959, 152). ♦ Не тепер, то (так, а) в четвер — однаково коли, але буде здійснено, зроблено що-небудь; будь-коли, хоч коли. — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 177); [Боб (До Анни):] Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні! [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи! (Ярослав Галан, I, 1960, 399).

2. У сучасний мовцеві період; у наш час. Чого тепер не роблять люди! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 63); — Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? — Тепер (Олександр Довженко, I, 1958, 390); Тепер наука реально відчула атом, показала його будову, шляхи його руйнування й перетворення одних атомів в інші (Наука і життя, 10, 1956, 9).

3. Уживається в знач. спол. слова при переході до дальшого викладу, опису подій, до нової теми в розмові тощо; після цього, далі. Жінки покійника обмили, Нове обрання [вбрання] наложили.. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль (Іван Котляревський, I, 1952, 268); Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Петро Панч, Синів.., 1959, 6); Оксен на хвильку замовк, одвернувся до вікна, — щоб стаєнь, корівників, свинарників не палили.. Тепер ще. Кидаю я тут свою сім'ю... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 329); // На цей раз. Вдруге розлучаючися з товаришами, тепер уже щоб іти в тил. Шовкун знову підійшов до Брянського (Олесь Гончар, III, 1959, 115).

Фразеологічний словник української мови

ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький).

три мішки́ греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні). 1. зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т. ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т. ін.; небилиці. — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І. Нечуй-Левицький); (Проня:) Що ви мене соромите? Що ви тут наказали,— три мішки гречаної вовни? (М. Старицький); — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара); Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс); — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах). три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах). аж сто мішкі́в тіє́ї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (Василь Шевчук). 2.<

(як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). (Боб:) А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? (Анна:) Ні. (Боб:) Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги (борги), але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); (Зінька:) Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год (рік), тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру (по-доброму)!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко).