Телепень
Телепень, -пня, м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173.
Сучасні словники
ukrlit
2. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. Мовчій був незграбний сільський телепень (Сміл., Сад, 1952, 52); Підвівся я і хотів сказати на весь голос: «Люди добрі, оця дівчина мене ума-розуму вчила, а я, старий телепень, ще й носом крутив!» (Жур., Опов., 1956, 192); * У порівн. Гляне [Уляна] на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (Стор., І, 1957, 188). 3. рідко. Серце дзвона.
Telepen
Телепень – слово-антибумеранг, яке ми, говорячи про когось, в жодному разі не хочемо чути про себе. Воно й не дивно, словники так трактують його значення: нерозумна, вайлувата людина. Перераховують ще й синоніми: тюхтій, одоробло, дурень, вайло, неотеса, інші.
Щодо походження слова – немає чіткості. Мабуть, колись так наші предки називали того, хто безцільно теліпався туди-сюди. І був неефективним, наче пень (корінь зрізаного дерева, як відомо, не приносить плодів). Є ще й осучаснена версія: телепень – це – теле-пень. Тобто людина, яка беззастережно вірить тому, що кажуть в телевізорі. А особливо тому, що нам там обіцяють. Тобто теле-пень – людина, позбавлена критичного мислення і наївно бере все на віру. Тож бажаємо вам якнайменше стикатися з ними, телепнями, і, звісно, в жодному разі самим не потрапляти до цих лав.
- Словопис #ріднамова #українськазперцем #цікаво #небудьтелепнем
Академічний словник
ТЕ́ЛЕПЕНЬ, телепня, муж. (обл.). 1. Длинный двуручный кистень.
2. Язык у колокола.
3. перен. Неповоротливый, вялый, неуклюжий человек.
4. перен. Глупый человек, болван.
Карта слов
Значение слова «телепень» ТЕ́ЛЕПЕНЬ, -пня, м. Устар. и обл. Неповоротливый, неуклюжий человек. — Вот еще навязался на мою голову телепень, лежебока. Чехов, Ведьма. — Ах вы, телепень! Ну, до чего же, дядечка, вы медлительный. Шишков, Емельян Пугачев.
Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
ТЕ'ЛЕПЕНЬ, я, м. (обл.). 1. Длинный двуручный кистень. 2. Язык у колокола. 3. перен. Неповоротливый, вялый, неуклюжий человек. 4. перен. Глупый человек, болван.
Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека
ТЕ́ЛЕПЕНЬ I 1. длинный двуручный кистень
2. язык у колокола
3. болван для отбивки зерна из колосьев
ТЕ́ЛЕПЕНЬ II 1. устар. неповоротливый, неуклюжий человек ◆ Ротозей Емельян, беги к повару-телепню, чтобы потрошил поскорей осетра. Н. В. Гоголь, «Мертвые души», 1842$ г. ◆ А не услышит, телепень этакий, звоните, топайте и кричите! Дж. Р .Р. Толкиен, «Братство кольца» / перевод В. С. Муравьев (цитата из Библиотеки Максима Мошкова)
