Тверезісінький
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый. Желех.
Сучасні словники
ТВЕРЕЗІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, цілком тверезий (у 1 знач.). Він встав з-за стола тверезісінький (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106).
Ілюстрації
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 50.
