Талярок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.

Сучасні словники

талярок -рка, ч. Зменш. до таляр

ТА́ЛЯР, а, чол. Старовинна срібна монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії та ін., а також на Україні. У туркені у кишені Таляри, дукати (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Леся Українка, IV, 1954, 138); Максим Кривоніс уніс до хати торбу з грішми і сказав: — Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, .. биті таляри й червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

ТАЛЯР велика срібна монета масою бл. 28 г, спочатку дорівнювала вартості золотого дуката; карбована наприкінці XV ст., з XVI ст. - основний тип монети у міжнародній торгівлі; іспанський т. дав назву американському доларові.

Ілюстрації

Thaler1811173.jpg.jpg Thaler1811171.jpg.jpg Thaler1811172.jpg.jpg

Медіа


Іншими мовами

t(h)aler(англ.)

Джерела та література

http://slovopedia.org.ua/93/53410/996488.html

http://sum.in.ua/s/taljar

http://slovopedia.org.ua/29/53410/21661.html

https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/uk-en/талер