Талувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал.
1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.).
2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 28.