Талапати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.

ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ СЛОВНИКАХ

ТАЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. Талапати чоботищами по підлозі; // Іти, тягнучи по дорозі взуття. Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом,.. випасаючи зголоднілою маржиною кожне стебельце придорожнє (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267).


Талапати - «утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті; [каламутити воду, хлюпаючись у ній; бруднити чимось рідким]»

ТАТЛЯТИ = «талапати»

  • звуконаслідувальне утворення, похідне від вигуку тала́п ([таля́п], телеп);
  • пор. ля́пати від вигуку ляп;
  • п. [tałapać się] «плескатися, хлюпатись у воді»;

ЕТИМОЛОГІЯ

Фонетичні та словотвірні варіанти

зателе́па

зателе́паний

зателе́патися

зателе́пуватий

тала́п (виг.)

талапани́на «копирсання в брудній рідині Ме»

таля́п «талап»

таля́палка «жінка, яка возиться з якоюсь рідиною; замазура, нехлюя, нечепура

таля́пало «чоловік, який возиться з рідиною, розливаючи її; нехлюй, нечепура»

таляпани́на «заняття, возня з чимось рідким; мазанина, ляпанина»

таля́пати «тс.»

таля́пи «помиї»

таляпу́-таляпу́ (вигук для вираження тривалого рівномірного бовтання в рідині)

таляпу́щий «який любить возитися з рідиною, розливаючи її»

теле́п

теле́пнути

СИНОНІМІЯ

талапати (розм.) іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння;

чала́пати (розм.) повільно ступати, човгаючи ногами по землі.

чала́пкати (розм.) повільно ступати, човгаючи ногами по землі.

чвала́ти (розм.) іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести.

чо́вгати (розм.) іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися.