Таки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Таки, сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Левиц. І. 59. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок. Г. Барв. 426.


Сучасні словники

1. ствердж. Уживається препозитивно й постпозитивно в значенні справді. З ким це вона [Гафійка] забалакалась? Либонь Прокіп Кандзюба? Таки він (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 10); — Нема, нема порядку, Полікарпе, — зітхнув Побережний, вибиваючи кресалом вогонь. — Таки нема, — охоче погоджується Полікарп (Михайло Стельмах, II, 1962, 42); Підійшли вони [жінки] ближче й стали несміливо. Все незнайомі люди. Двоє селян-таки, а то міські (Андрій Головко, II, 1957, 169).

2. Уживається в значенні: нарешті, зрештою. Через місяців три написав [Шавкун] сестрі вже з Києва, що він таки свого доскочив, зробився студентом (Панас Мирний, I, 1949, 372); Поранено було й самого Гармаша в руку.. Так і стріляв одною рукою, доки були в магазині гвинтівки патрони. Потім довго морочився з новою обоймою. І таки заклав (Андрій Головко, II, 1957, 571); Пристаркуватий ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги. — Давайте, я вам шинельку... трошки підправлю, перероблю (Олесь Гончар, III, 1959, 199).

3. рідко. Уживається в значенні протиставного сполучника; але, проте, однак. Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! — Геть думи сумні! (Леся Українка, I, 1951, 42); А серце, хоч б'ється в мужицьких грудях, таки бажає щастя, таки рветься до кращого життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 22); // Уживається з часткою ж для підсилення протиставлення. Ой, розбила вінка буря, таки ж не втопила (Леся Українка, I, 1951, 203).

Все [ж] таки — уживається (перев. зі сполучниками а, і, та, але) для поєднання речень (або їх членів) із протиставно-допустовим значенням; однак. Грубе моє слово було, бо я козак, а правда, як сіль, солона, а все ж таки ти мені син (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 542).

4. підсил. Уживається перев. при прислівниках, підкреслюючи їх значення. Того ж таки тижня самого занедужала панночка (Марко Вовчок, I, 1955, 113); Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); В тихій бесіді.. минула ще яка година, аж сама Маруся згадала нарешті, що таки треба йти додому (Гнат Хоткевич, II, 1966, 30); — Я таки справді не хочу запізнитись (Андрій Головко, II, 1957, 489). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

1908 × 827

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwi5iYjh7ujeAhVFp4sKHWnUAWQQFjAAegQIChAB&url=http%3A%2F%2Fsum.in.ua%2Fs%2Ftaky&usg=AOvVaw1lFT0eFIikKQIcfsXLwnpB