Сіроманок

Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой воликисіроманки, чом ви не орете? Шух. І. 1.99.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Хижак родини собачих, звичайно сірої масті. У лозах десь вовки завили (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 180); Вовки дуже шкідливі хижаки, бо знищують багато свійської худоби, особливо овець (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 154); * У порівняннях. В тих циган такі страшні собаки, мов вовки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269). ▲ Бджоляний вовк — маленька з великою головою оса, що поїдає бджоли. ♦ Бодай (хай би і т. ін.) вовки з'їли кого — уживається для вираження обурення, незадоволення чиїмись учинками або як побажання комусь лиха; Вовк в овечій шкурі — про лицеміра, який під машкарою доброзичливості приховує злі наміри; Вовком дивитися (подивитися, глянути і т. ін.) — дивитися неприязно, вороже. Братова вічно дорікала [Оксані] шматком хліба, дивилась вовком і чекала того дня, коли хтось трапиться та забере зайвого рота з хати (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 34); Барон Нольде вовком позирав на веселу компанію молодих декадентів (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 286); Дай боже нашому теляті вовка з'їсти!, жарт. — про що-небудь непосильне, неможливе для здійснення ким-небудь. — Куди, хлопці? Сома ловити? Дай боже нашому теляті вовка з'їсти! (Олесь Донченко, VI, 1957, 9); Жити вовком (вовками) — жити далеко від людей, на відлюдді. Вийшов закон про зселення хуторів.. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 22); Морський вовк — старий, бувалий моряк. На них [пароплавчиках] уздовж бортів мішки з піском, кулемети й хоробра команда, а капітани — справжні морські вовки (Юрій Яновський, II, 1958, 196); [Не] бачити смаленого вовка — [не] зазнати труднощів, [не] зустрітися з небезпекою, [не] бути досвідченим. Е, ти ще не бачив смаленого вовка (Номис, 1864, № 3629); [Олена:] Ви от латинську мову знаєте, а смаленого вовка бачили? (Іван Микитенко, I, 1957, 109); Старий (стріляний) вовк — про людину, яка багато пережила, загартована життям, витривала; Хоч вовків гони (ганяй) — холодно в приміщенні. — А тут у хаті — хоч вовків гони... (Панас Мирний, II, 1954, 251).

2. діал. Середня частина кавуна без зернят. Скибки [кавуна] розпались, і зсередини випав червоний вовк (Нечуй-Левицький, I, 1956, 501).

Вікіпедія

Вовк, пес дикий (Canis lupus L.) — хижий ссавець з роду пес (Canis) родини псових (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. Повсюди основною здобиччю вовків є копитні тварини: в тундрі — дикі та свійські північні олені; в лісовій зоні — лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; в степу та пустелі — антилопи різних видів та вівці; в горах — дикі та свійські кози. Також відомий як сірий вовк, сірко, дикий собака або дикий пес.

Ілюстрації