Сховач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
сховач Схо́вач, -ча м. Той, хто щось ховає чи бере на зберігання. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Словник відмінків
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | сховач | сховачі |
| Родовий | сховача | сховачів |
| Давальний | сховачеві, сховачу | сховачам |
| Знахідний | сховача | сховачів |
| Орудний | сховачем | сховачами |
| Місцевий | на/у сховачі, сховачу, сховачеві | на/у сховачах |
| Кличний | сховачу | сховачі |
Ілюстрації
