Супостат

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехатиМет. 233. То ж не люде, супостати: беруть хлопця у салдати. Нп.

ВОРОГ, НЕДРУГ

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання


СУПОСТА́Т, а, чол., заст.

1. Ворог, недруг, супротивник. [Микита:] Та скоріш піду я на Сибір, у каторгу, у пекло до самого сатани, а не попущу тобі Одарки! .. Де ж ти, мій вороже, мій супостате? (Марко Кропивницький, I, 1958, 99); Народ не хоче знову чути ридання матерів,.. не хоче бачити своїх синів скривавленими, скаліченими, вбитими нещадною рукою ворога і супостата (Максим Рильський, IX, 1962, 156).

2. лайл. Негідник, мерзотник. Стане Оксана плакати, стане копитана [капітана] випитувати, що він дума з нею, — супостат засміється, та й тільки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 454); [Терешко:] Поїхав старий до нього [сина] аж у Варшаву, так що ж? Він його, супостат, не прийняв! (Карпенко-Карий, III, 1961, 36).

супоста́т супротивник на війні, у воєнних діях во́рог (також збірн.) супротивник на війні, у воєнних діях. не́друг (нар.-поет.) супротивник у воєнних діях; ворог. непри́ятель (розм. збірн.) ворожі збройні сили, ворог у воєнних діях; противник. проти́вник (збірн.) вороже військо, ворожі збройні сили; ворог. супроти́вник (збірн.) вороже військо, ворожі збройні сили; ворог.




Словник Грінченка 2021р і сучасність підрозділ Історико-філософський факультет