Суд

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

СудСуд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Нп. Страшний суд. Страшный судъ. До суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.

Сучасні словники

Суд — державний орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. Судочи́нство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат та інших можливих сплат тощо.

Ілюстрації

Images (2).jpg 1252.jpg x140px 22238.jpg

Медіа

Див. також

http://court.gov.ua/

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]