Стійло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Стійло, -ла, с. = Стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СТІ́ЙЛО, а, сер.

1. Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. Кінь нетерпляче рвонув порожні сани і попрямував до невеличкого сарайчика в глибині подвір'я, де, очевидно, було його стійло (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 4); Корови.. одна по одній.. В стійла лагідно пішли (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 24); // Взагалі приміщення для утримання худоби. Знай, коза, своє стійло (Номис, 1864, № 991); Випасання свиней на картоплі дає великий економічний ефект. Вони поїдають її з більшою охотою і дають значно більший щодобовий приріст живої ваги, ніж при згодовуванні її у стійлі (Картопля, 1957, 9); // Станок для доїння, огляду худоби і т. ін. Доїльні стійла розміщені так, що всі операції при машинному доїнні доярка виконує навстоячки (Наука і життя, 7, 1961, 28); // перен., розм., рідко. Убоге житло людини. Летіла [ріка] швидко, мов не хтіла Вдивлятись довше, глибше, ближче В життя нужденне, в бідні стійла Тих, що засіли те селище (Іван Франко, X, 1954, 185). ♦ Загнати на стійло кого, зневажл. — приборкати, примусити коритися кого-небудь. [Жінки:] Ось ідуть сюди черниці. Вони тебе заженуть на стійло (Панас Мирний, V, 1955, 77); Знати своє стійло, зневажл. — те саме, що Знати своє місце (див. місце). Федір хоч і зове його [пана] тепер кумом, а своє стійло зна..! (Панас Мирний, IV, 1955, 227).

2. Секція в залізничному депо, признач. для ремонту одного паровоза. Паровоз Артема Глоби стояв під парами в крайньому стійлі (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 265).

3. Місце на випасі, де худоба скупчується під час спеки для відпочинку.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 711.

СТО́ЙЛО, -а, ср. Отгороженное место для одного животного. С. в хлеву, конюшне, на скотном дворе. | прил. стойловый, -ая, -ое (спец.). Стойловое содержание скота.

Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.

СТО́ЙЛО, стойла, ср. Место для одной лошади в конюшне или для одной коровы в хлеве, отгороженное дощатой перегородкой, не доходящей до потолка. Конюшня с десятью стойлами. Коровье стойло.

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

СТОЙЛО I ср. 1. Отгороженное место для одной лошади в конюшне или для одной коровы в хлеву.

2. Любое помещение для содержания животных.

II ср. местн. Место, где пасущийся скот скапливается для отдыха во время зноя.

Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.

Ілюстрації

Стійло.jpg Стійло1.jpg Стійло2.jpg Стійло3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання