Статурний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.

Сучасні словники

СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Любов Яновська, I, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136); // Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Staturnyj

Зовнішні посилання