Старцюга

Сучасні словники

Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83. СТАРЦЮ́ГА, и, чол., зневажл. Те саме, що старець 3. Може, воно й правда, — сказав батько, поміркувавши, — тільки ж кобзар — то жебрак, старцюга, за шлостину грає... (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 16)

Ілюстрації