Спішити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Спіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.

Сучасні словники

Спішити

Спішити, шу, шиш, недок.

1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати.

Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (Іван Котляревський, I, 1952, 205);

Спішу поділитися з Вами звісткою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 230);

Оленчук не спішив з відповіддю, розуміючи, що від його слова, від його поради зараз багато що залежить (Олесь Гончар, II, 1959, 396);

Хліб той місила [Марія], до печі доглядалася, хапаючись, так наче Тихін у дорогу куди виряджався, а хліба в хаті не було, та спішила (Андрій Головко, II, 1957, 153);

Спішили [вітряки] домолоти чиєсь мливо, скрипіли, і шарпались, і стогнали під вітром (Михайло Стельмах, I, 1962, 169).

Не спішачи — те саме, що Не поспішаючи (див. поспішати).

— Іди ж, братику, іди швидше. Роби йому, Мотре, як бабуся казала. Та роби гаразд, не спішачи... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 197).

2. Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін.; прагнути якнайшвидше потрапити, вчасно прийти, не спізнитися кудись.

Він біг, спішив до своєї квартири (Іван Франко, VII, 1951, 250);

Тут немає чим дихать, спішимо на свіже повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243);

Мати одразу ж босими ногами опускається на вогкувату долівку і спішить до печі (Михайло Стельмах, I, 1962, 135);

Батько нічого не сказав синові, побачивши, як той спішить з двору, щоб завидна впоратися з оранкою (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 23);

Чорними клубами перекочуються [хмари] і спішать, спішать, спішать... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 90);

З зерном машини Спішать до станції — пора ж гаряча! — Жнива! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 36).

♦ Спішити поперед батька в пекло див. пекло.

Спішити

Спішити

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт.

1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед.

Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах);

З сили-силенної порад і настанов (материних) Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський);

(Микола:) Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко);

— Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський).

вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим.

— Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах);

Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника.

— Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний);

Ілюстрації

Spishyty211018.jpg Spishyty2110181.jpg Spishyty2110182.jpg

Медіа

Іншими мовами

Англійською

hurry

rush

Німецькою

1.(шви́дко йти і т. д.) eilen, es eilig haben

2.(шви́дко роби́ти) sich beeilen mit etw.

3.(годи́нник) vorgehen

phr

Спішу́. Ich habe es eilig.

Нема́ куди́ спіши́ти. Keine Eile.

Див. також

Чому не варто поспішати із висновками?

Зовнішні посилання

Українські притчі

Словник української мови

Словопедія

https://uk.glosbe.com

https://www.dict.com