Спір

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спір, спо́ру, м. 1) Споръ. Ні спору, ні ласки. Ном. № 7622. 2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Кіев. у. Постаріли ми ще за сі годи, нема й того спору в руках, що й тоді був. Г. Барв. 503. 3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. Грин. І. 284. 4) Астма. Шух. І. 36. 5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда. Вх. Уг. 268.

Словник Грінченка

Спір, спо́ру, м. 1) Споръ. Ні спору, ні ласки. Ном. № 7622. 2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Кіев. у. Постаріли ми ще за сі годи, нема й того спору в руках, що й тоді був. Г. Барв. 503. 3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. Грин. І. 284. 4) Астма. Шух. І. 36. 5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда. Вх. Уг. 268.

Словник української мови

СПІР 1, спору, чол. 1. Словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту. — Основою нашого спору нехай буде.. атеїзм... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 51); Оце, закінчивши сівбу І маючи дозвілля, Відпочиваємо добу (Сьогодні в нас неділя). Про те, Який там день у вас [в Америці], Тут вийшов спір між нами (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 129); // Полеміка (звичайно в пресі) з рівних питань науки, літератури, політики і т. ін. Бувають такі спори і така боротьба думок у пресі, які допомагають читачам ясніше зрозуміти питання політики, глибше усвідомити їх значення, твердіше розв'язати їх (Ленін, 24, 1972, 160); Мені часто.. наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка, V, 1956, 62); // Серйозна суперечка; сварка. І каже Лев: «Я зараз поділю [їжу]; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю!..» (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 110); // перен. Суперечність, зіткнення. Весь вік з водою він [байдак] у спорі, Все пінить хвилю і тремтить... А тій, блискучій, що за горе — Сплеснула й геть собі біжить (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 193). 2. перев. мн. Взаємні домагання щодо володіння чим-небудь, посідання чогось і т. ін., вирішувані перев. судом. Між Рудим і Лукашевичем багато літ ішла судова тяганина за границю їх маєтностей. Спір той перейшов до них від колишніх власників (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 43); Кожне дисциплінарне стягнення робітник або службовець може оскаржити в комісії по трудових спорах (Радянська Україна, 15.I 1967, 4). СПІР 2, спору, чол., розм. Швидкість, спритність, успішність (у роботі, діяльності і т. ін.). — Постаріли ми ще за сі годи — нема й того спору в руках, що й тоді був (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 503); [Мати☺ Ей, рибонько, то ви вже обробились? Ну, що то сказано, як хто робітний та здужає?.. А в нас — маленька нивка, та й то бог спору не дає... (Леся Українка, III, 1952, 234).

Вікіпедія

Спір — словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту[1] Група процесів, за допомогою яких вирішуються спори і конфлікти без звернення до формальної системи судочинства — альтернативне врегулювання спорів (АВС). Зокрема, медіація, яка є видом АВС залучає посередника (медіатора). Загальна згода у спірних питаннях називається консенсусом.

ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

спір - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна

Ілюстрації

EBrVvIcfK4o.jpg PfsUYussNXE.jpg Korporativni-spori.jpg

Медіа

[1] [2]

Джерела

[3] [4] [5]