Спасеник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.