Соловейків

Соловейків, -кова, -ве. Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СОЛОВЕ́ЙКІВ, кова, кове. Прикм. до соловейко 1, 2; належний йому. Що то ляскотить, В яснім повітрі аж дзвенить?. То соловейків спів (Микола Вороний, Вибр., 1959, 91); — Ой, соловейкове гніздечко! — гукнула Настечка і оглянулася навколо себе (Михайло Стельмах, II, 1962, 126); // Власт. соловейкові; такий, як у соловейка. У неї соловейків голос.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СОЛОВЕ́ЙКІВ, кова, кове. Прикм. до солове́йко 1, 2; належний йому. Що то ляскотить, В яснім повітрі аж дзвенить? То соловейків спів (Вороний, Вибр., 1959, 91); — Ой, соловейкове гніздечко! — гукнула Настечка і оглянулася навколо себе (Стельмах, II, 1962, 126); // Власт. соловейкові; такий, як у соловейка. У неї соловейків голос.

Словари и энциклопедии на Академике

соловейків -кова, -кове. Прикм. до соловейко 1), 2); належний йому. || Власт. соловейкові; такий, як у соловейка. Соловейків голос.

Ілюстрації