Сокіл

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл ізза крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. Соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.

Сучасні словники

Сокіл

Сокіл (Falco), староукр. раріг, рарог, балабан — рід хижих птахів родини соколових.

Наукова назва Falco є похідною від латинського слова falx («серп») і підкреслює серпоподібну форму крил у польоті. Соколи залишили багату культурну спадщину в багатьох світових культурах, у тому числі і у в Україні.

Довжина тіла до 60 см, вага до 2 кг і більше.

Живиться птахами, гризунами, комахами.

Відомо близько 30 — 40 видів, у тому числі в Україні — 8:

Ілюстрації

9500.jpg 5e2491889fcae73fa57bcb0216b050ba.jpg 1342433906 sokol.jpg Eagle-35.jpg

Див. також

[1]


Справжній сокіл, якого ще називають сапсаном (ця назва запозичена з калмицької мови), є найвідомішим представником родини. В Україні нині гніздиться лише в Криму та у Карпатах. Власних гнізд не будує, використовуючи або чужі гнізда, або мостячи замість них примітивні «підстилки». Живиться переважно птахами, яких убиває в польоті. При цьому він розвиває величезну швидкість — до 100 м/с (360 км/год) Зазвичай соколи полюють на птахів середнього розміру — голубів, качок, ворон тощо, але не гребують і дрібнішою здобиччю. Сапсан відомий з часів Київської Русі як птах, що використовувався на полюванні. До речі, існує гіпотеза, що малий герб України — тризуб — символізує саме сокола в польоті. Боривітер звичайний — невеликий сокіл, що живиться дрібними гризунами, пташками та пташенятами, ящірками та комахами. Боривітер живе в негустих лісах, у Лісостепу, в парках, садах і навіть у містах. Гнізд, як і інші соколині, не будує, використовуючи всі придатні для життя місця — чужі гнізда, дупла, нори тощо. На цьому ми закінчимо знайомство з денними хижаками — соколоподібними. Ці птахи дають людині користь, знищуючи шкідників та поїдаючи падло, однак, як бачимо, більшість їх з них занесена до Червоної книги України. Зникнення їх пов'язане насамперед з господарською та рекреаційною діяльністю людини і, звичайно, з байдужим ставленням до цих птахів. Трапляється, що люди вбивають їх і руйнують їхні гнізда, мовляв, тому, що вони їдять курей. Таке безглузде ставлення до хижих птахів завдає непоправної шкоди природі. А для тих, кому це байдуже, нагадуємо, що за вбивство червонокнижного птаха передбачається чималий штраф.


Медіа

http://www.youtube.com/watch?v=P4QuQ20QYoU Київський Університет ім.Бориса Грінченка.Інститут Людини