Сміттюга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество copy. (Залюб.).

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

СМІ́ТТЯ́, сміття, сер. 1. Дрібні, перев. сухі покидьки. Найстарша Паляникова дочка, Василина, обмітала коло порога сміття (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); З дверей приміщення прибиральниця виносить урну із сміттям (Андрій Головко, I, 1957, 477); Вітерець крутив по подвір'ї сміття й папірці (Юрій Яновський, II, 1958, 234); * У порівняннях. — Зараз же перебирайся в село! Не переберешся — завтра розкидаю, мов сміття, і твою хату! — Не діждешся, панеї (Михайло Стельмах, I, 1962, 421). ♦ Виносити (винести) сміття з хати див. виносити; Не валяється на смітті див. валятися; Носити (понести) сміття під хату: а) те саме, що Виносити (винести) сміття з хати (див. виносити). Не носи сміття під чужу хату (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 167); б) про зло, заподіяне замість вдячності за зроблене добро; Як сміття — дуже багато, безліч. — Годинників у них, як сміття (Олесь Гончар, III, 1959, 295).

2. перен., розм. Те, що не має значення, цінності і т. ін.; що-небудь зайве, непотрібне. — Певно, сміття! — зневажливо буркнув Лімбах, відкладаючи книжку, якої заголовка, очевидно, не вмів прочитати (Іван Франко, IV, 1950, 244); Розуміння високого обов'язку перед народом зобов'язує літераторів вести боротьбу проти.. викривлень і засмічення рідної мови словесним сміттям (Радянське літературознавство, 12, 1967, 51); * У порівняннях. Чи вартий той людського слова, Хто відкидає, як сміття, Діла Веласкеса й Сєрова, Матейка й Рєпіна життя? (Максим Рильський, III, 1961, 217).

3. лайл. Людина, яка здійснює ганебні, підлі, мерзенні вчинки. Кинувся пан до панії і насилу одірвав її від Христі. — Вона... вона... — пручаючись у руках у пана, гукала пані... — Погань! сміття! (Панас Мирний, III, 1954, 253); — Хіба це чесний пролетарій? Це блазень, якого можна купити й продати.. Це покидьок, сміття! (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 122); Народ одностайно вирішив вимести оунівське сміття з нашої вільної української землі, щоб не плюгавило воно наших днів, не затьмарювало радості нашого щасливого життя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 138).

Ілюстрації

Smitia 1.jpg Smitia 2.jpg Smitia 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Сміття // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1781-1782.

2. Кращі європейські практики управління відходами (посібник) / А. Войціховська, О. Кравченко, О. Мелень-Забрамна, М. Панькевич, [за заг. ред. О. Кравченко] — Видавництво «Компанія “Манускрипт”» — Львів, 2019. — 64 с.

Зовнішні посилання