Сморж

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СМОРЖ, а, чол. Їстівний гриб родини зморшкових із звивисто-складчастою шапкою. Розмірковую, куди ж гайнути по гриби: в березину чи в загороду Костюків, де весною бувають сморжі (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 145); Крізь прілу лісову підстилку силкуються зирнути на світ поморщені шляпки ранньовесняних їстівних грибів-сморжів та зморшків (Наука і життя, 4, 1962, 46). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 416.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СМОРЖ, а́, ч. Їстівний гриб родини зморшкових із звивисто-складчастою шапкою. Розмірковую, куди ж гайнути по гриби: в березину чи в загороду Костюків, де весною бувають сморжі (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 145); Крізь прілу лісову підстилку силкуються зирнути на світ поморщені шляпки ранньовесняних їстівних грибів-сморжів та зморшків (Наука.., 4, 1962, 46).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сморж • 1) сморж — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Сморж.jpg Сморж 1.jpg Сморж 2.jpg

Медіа