Смичок

Смичок, -чка, м. = Лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Склад смичка
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Смичок 1 — (від старослов. «смикать») дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Для кожного струнного смичкового інструменту передбачений свій тип смичка, відповідно смички бувають скрипковими, альтовими, віолончельними і контрабасовими. А для кожного розміру інструменту відповідний розмір смичка, так, наприклад, смичок для скрипки 3 / 4 для відповідного інструменту.

Смичок 2, чка, чол. Те саме, що смик 2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).

Склад смичка

1) Дерев'яна тростина (древко), котра переходить у головку з одної сторони, з другої прикріпляється колодка;

2) Для виготовлення тростини використовується дерево фернамбук (Pernambuco) або Бразильське дерево (Brazilwood).

3) Колодка виготовляється з чорного дерева зі вставками з перламутру. В колодку з внутрішньої сторони, прилеглої до тростини, ввернута невеличка мідна гайка, а в заснуванні тростини вставлений восьмигранний винт з довгою різьбою, з допомогою якого можна регулювати натяг волосини. Зустрічаються смички, в котрих колодка виготовлена із слонової кістки, з використанням гарнітури зі золота, що робить смички більш дорогими.Пластинки зі слонової кістки в подавляючій кількості використовуються на кінчиках смичків.

4) Волос кінського хвоста (штучного чи натурального) йде від головки до колодки і утворює стрічку з допомогою кільця на колодці. Кінський волос, особливо товстий, має великі лусочки, між якими знаходиться натираюча каніфоль, що благополучно позначається на звуці.