Смачен

Смачен, -чна, -не, с. = Смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.

Академічний тлумачний словник

СМАЧНИ́Й, а, е. 1. Приємний на смак. Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід почався (Панас Мирний, I, 1949, 389); Славний обід у тітки.. Такий смачний, що як згадаєш, то й слину ковтнеш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); Пиріг з квасолею дуже смачний і м'який, Данилко його їсть натхненно (Юрій Яновський, II, 1958, 184); Він жадібно пив березовий сік, солодкий і смачний (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 22); // у знач. ім. смачне, ного, сер. Те, що має приємний смак. Любить білочка смачне (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 38); // у формі род. в. одн. смачного! Уживається в знач. виг. як традиційне побажання доброго апетиту. — Смачного! Почувайтеся, як вдома! — завжди привітно зустрічає гостей одна з кращих чергових на поверхах готелю.. Куточки чаювання створені тут недавно, та вони вже полюбилися мешканцям, (Вечірній Київ, 12.II 1975, 4); // Який поширює приємна на смак їжа (про запах). Ресторани й кав'ярні, де їда для нас стала тільки досадною потребою тіла,.. викликали часом в нашій уяві напівзабуті картини, запах смачної пари обіду в родинному колі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 356); Із кухонних дверей на веранду вдарило смачним запахом страв (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 36); // Який подобається курцям (про тютюн, цигарку). [Кривоніс:] Ніколи тютюн такий смачний не був, як в бою (Олександр Корнійчук, I, 1955, 247); — Смачний тютюнець? — питав Орлик, по щирості насипаючи тютюну в жменю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 163). 2. розм. Який має гарну зовнішність; привабливий, принадний. — Така смачная молодиця, І глянь! умерла залюбки... Рум'яна, повна, білолиця, Хто гляне, то лизне губки (Іван Котляревський, I, 1952). 3. перен. Який свідчить про задоволення, насолоду, приємність від чогось. Йон довго не міг заснути.. Він все чогось чекав, немов усе прислухався, його дратував смачний храп і сон Маріцци (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 266); З комірчини спочатку чується смачне зітхання,.. а далі знову — рівне дихання (Михайло Стельмах, I, 1962, 99); По шерензі покотився густий смачний сміх (Любомир Дмитерко, Обпалені.. 1962, 164). 4. перен., ірон. Який дає задоволення (не про їжу). — А що, дияволів сину! — каже, підходячи, батько Пугач. — Смачні киї кошовії? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); — Мої веселощі такі смачні, як кислиці. Он баба Ганна вже й скривилась од їх, як середа на п'ятницю.

Ілюстрації