Слідком

Слідко́м, нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЛІДКО́М, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за.

1. Те саме, що слідом. Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою, повненька, Друга — порожня, тож слідком (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 17); Галасуючи, побігли всі слідком за коноводами (Борис Грінченко, II, 1963, 296); Слідком за ними висунулись чорні густі хмари (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389)

2. У напрямі руху, переміщення кого-, чого-небудь. Микола довго дивився слідком за нею, як синів оддалеки на возі її керсет і чорніли коси на голові проти вечірнього сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 230).

Можлива синонімія/антонімія/фразеологія тощо

Синонімія

1. ВСЛІД [УСЛІ́Д] звич. з прийм. за (безпосередньо за ким-, чим-небудь). Віз покотився вслід за іншими (Г. Хоткевич); - Не вибігала ж за ним услід моя паніматка, як у тій пісні, не хапала за стремена (П. Куліш) 2. СЛІ́ДО́М, СЛІДКОМА́ За орачами слідом літало гайвороння (С. Чорнобривець) 3. НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал. Ходить Дувид, зблід. За ним назирці - мати, суха й біла, як мармур (С. Васильченко); Мокрина, що ходила назирцем за комісією, вголос виявляла свій подив (К. Гордієнко); Та й пішов [Гриць], а я за ним назирком (Марко Вовчок) 4. НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Селаброс.. рушив наслідці за нею (І. Нечуй-Левицький).

Фразеологія

Іти́ / піти́ слі́дом за ким (по сліда́х чиїх). Діяти, робити що-небудь так, як хтось інший, наслідувати кого-небудь. Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах).

Ілюстрації

Див. також

• Слідити
• Слідом

Джерела та література

1. "Словники України" online 2. Академічний тлумачний словник (1970—1980) 3. Словарь української мови (Б. Грінченко)