Слідити

Сліди́ти, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. Канев. у. За нею ходив ґречний молодець, слідивпрослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. за ким—чим, заст. кого, що. Іти слідом за ким-небудь. За нею ходив ґречний молодець, Слідив — прослідив аж до світлоньки (Павло Чубинський, III, 1872, 315) // Переслідувати кого-, що-небудь, намагаючись наздогнати, захопити. Латинці до лісу слідили Одважних наших розбишак (Іван Котляревський, I, 1952, 228)

2. за ким—чим, заст. кого, що і з підрядним реченням, розм.; за чим, із спол. щоб, розм.; за ким—чим, заст. кого, що, із спол. як, що, часто із сл. очима, розм. Те саме, що слідкувати. Хіба, може, тільки Петро як-небудь підуздрів [підгледів] їх, бо пильно слідив за Оксаною. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 446)

3. кого і без додатка, заст. Шукаючи, нападати на слід (перев. звіра). Старий староста і каже: — Ми собі ловці, удалії молодці.. їздили, слідили і нічого не получили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 56)

Можлива синонімія/антонімія/фразеологія тощо

Синонімія

1. СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ: док. ви́стежити, просте́жити Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов. (М. Коцюбинський) Маковей стежив за противником. (О. Гончар) 2. СЛІДКУВА́ТИ; док. ви́слідити - Служба моя тут, у тайзі, - говорив дід. - От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де. (О. Донченко) 3. НАГЛЯДА́ТИ Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось. (С. Васильченко) 4. НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, НАДЗИРА́ТИ, СПОЗИРА́ТИ заст. Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким. (І. Нечуй-Левицький) Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою. (І. Франко) 5. ПІДГЛЯДА́ТИ; док. підгля́нути, підгля́діти - Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем. (П. Панч) 6. ПИЛЬНУВА́ТИ, ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм.; док. припильнува́ти На могилі тій сторожа / Дні і ночі пильнувала, // Чи орда де не рушала / Та не йшла на Україну (І. Манжура) 7. ЧАТУВА́ТИ Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз'їзди. (Я. Качура) 8. ПОЛЮВА́ТИ - Вони [жандарми] і на Марка полюють. (П. Козланюк) 9. ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ 10. ПАНТРУВА́ТИ розм. Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький) 11. ШПИГУВА́ТИ розм. 12. ВИСТЕРІГА́ТИ розм., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИ діал.; док. ви́стерегти, постерегти́ - Більш красти не будеш! - кричить пані. - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок) 13. КМІ́ТИТИ діал., КМІТУВА́ТИ діал. 14. МИШКУВА́ТИ діал. 15. ПА́ЗИТИ [ПА́ЗАТИ] діал., ПАЗУВА́ТИ діал. 16. ТРОПИ́ТИ рідше (звіра).

Омонімія

СЛІДИТИ, сліджу, слідиш, недок. Залишати брудні сліди на чому-небудь. Бородатий швейцар націлився на Гайсина шваброю. — Так це ти тут слідиш, голубчику? (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 117).

Ілюстрації

Див. також

• Слідство
• Слід

Джерела та література

1. "Словники України" online 2. Академічний тлумачний словник (1970—1980) 3. Словарь української мови (Б. Грінченко)