Славити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Славити, -влю, -виш, гл. Говорить, разсказывать. МВ. II. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45). 2) Прославлять.