Скісок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скісок, -ска, м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКІ́СОК, ска, чол., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Григорій Епік, Тв., 1958, 25); Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска (Панас Мирний, II, 1954, 37).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Скісок, -ска, м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКІ́СОК, ска, ч., заст. Сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви і т. ін. Рипів [степ], немов знав він: минуть десятиліття, і чисто виголять його, мов козака після бою, скіском гострим (Епік, Тв., 1958, 25); Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска (Мирний, II, 1954, 37).


Ілюстрації

Коса.jpg Коса1.jpg Коса2.jpg


Медіа

Цікаві факти

[1]

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[2]

|}