Скоба

Ско́ба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКОБА́ 1, и, жін., орн. Те саме, що скопа́. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 288. Коментарі (0) СКОБА́ 2, и, жін. 1. Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, що, вбита в що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий.. світанок (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 74); Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 436); Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 72); Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сільського будівельника, 1956, 115); // Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму. Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 332); Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (Шкільна гігієна, 1954, 218); Глибину ходу підкопу вальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (Колгоспник України, 7, 1958, 31); Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 303). ▲ Вимірювальна скоба — інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин; Спускова скоба — пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок. Залишилось натиснути на спускову скобу — і все... Олег буде лежати мертвим (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 250). 2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин. Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, ..складалося враження, що стеля звалиться на голову (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 205); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 69); Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (Літературна Україна, 54.X 1967, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 288.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКОБА́1, и́, ж., орн. Те саме, що скопа́. СКОБА́2, и́, ж. 1. Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, що, вбита в що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий.. світанок (Ле, Ю. Кудря, 1956, 74); Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Вільде, Сестри.., 1958, 436); Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Сміл., Сашко, 1957, 72); Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сіль. будівельника, 1956, 115); // Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму. Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (Коп., Тв., 1955, 332); Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (Шк. гігієна, 1954, 218); Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (Колг. Укр., 7, 1958, 31); Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 303). ∆ Вимі́рювальна скоба́ — інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин; Спускова́ скоба́ — пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок. Залишилось натиснути на спускову скобу — і все… Олег буде лежати мертвим (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 250). 2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин. Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, ..складалося враження, що стеля звалиться на голову (Чорн., Потік.., 1956, 205); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Юхвід, Оля, 1959, 69); Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (Літ. Укр., 24.Х 1967, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 288. Скоба, би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 138.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Скоба • 1скоба́рь — скобарь, я … Русское словесное ударение • 2СКОБА — СКОБА, скобка, скобочка, скобушка жен. (от коба, каба, укрепа; скоба, скрепление двух частей?) железная полоса, с заостреными концами, загнутыми буквою п; но иногда концы загнуты врознь, вразбежку. Скоба вбивается для взаимного скрепления двух… … Толковый словарь Даля • 3Скоба — Скоба, Игорь Олегович Игорь Скоба … Википедия • 4скоба — зажим; обойма, скобка, пирон, подстрелина, анкер, хомут, приспособление Словарь русских синонимов. скоба сущ., кол во синонимов: 17 • анкер (3) • … Словарь синонимов • 5скоба — уменьш. скобка, укр. скоба, сербск. цслав. скоба fibula , болг. скоба скобка (Младенов 584), сербохорв. ско̏ба, словен. skȯbа планка, скоба , чеш. skoba, слвц. skoba – то же, польск. skobel, skobl, род. п. skobla скоба, задвижка , н. луж. skobla … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера • 6СКОБА — СКОБА, скобы, мн. скобы, скобам, жен. 1. Железная дужка, полоска, изогнутая полукругом и служащая в качестве ручки у дверей, сундуков и т.п. Скоба у пики. Взяться за скобу гроба. Дверная скоба. 2. Железная полоса, изогнутая под углом, служащая… … Толковый словарь Ушакова • 7скоба — ы; мн. скобы, дат. ам; ж. 1. Изогнутая в виде дуги или буквы П полоска металла, укрепляемая каким л. способом в зависимости от своего назначения. Выдернуть из скобы засов. Повесить замок на железной скобе. Поскрести о скобу подошву сапог… … Энциклопедический словарь • 8СКОБА — (Clamp or clamp iron) подковообразно согнутый стержень с отверстиями (проушинами) на концах, через которые пропущен замыкающий их болт с головкой. Изогнутая часть С. называется спинкой, прямые концы лапками. Болт у разных С. удерживается чекой… … Морской словарь • 9скоба́ — скоба, ы, у; мн.скобы, скоб, скобам … Русское словесное ударение • 10СКОБА — СКОБА, ы, мн. скобы, скоб, ам и ам, жен. 1. Подковообразный инструмент для измерения деталей машин (спец.). Измерительная с. 2. Изогнутая под углом железная полоса для скрепления деревянных частей постройки. 3. Изогнутая полукругом металлическая… … Толковый словарь Ожегова • 11скоба — 1 іменник жіночого роду, істота скопа * Але: дві, три, чотири скоби скоба 2 іменник жіночого роду зігнута металева смужка * Але: дві, три, чотири скоби … Орфографічний словник української мови • 12СКОБА — измерительная подковообразный инструмент для контроля наружных размеров деталей машин (диаметров валов и т. п.) … Большой Энциклопедический словарь • 13Скоба — I ж. 1. Изогнутая полукругом металлическая полоса, вбиваемая во что либо и служащая в качестве ручки чего либо, опоры при подъеме и т.п. отт. Название деталей, приборов, инструментов и т.п. такой формы. 2. Изогнутая под углом железная полоса или… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 14Скоба — I ж. 1. Изогнутая полукругом металлическая полоса, вбиваемая во что либо и служащая в качестве ручки чего либо, опоры при подъеме и т.п. отт. Название деталей, приборов, инструментов и т.п. такой формы. 2. Изогнутая под углом железная полоса или… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 15скоба — скоба, род. скобы, вин. скобу и устарелое скобу; мн. скобы, род. скоб, дат. скобам и скобам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке • 16скоба — СКОБА, ы, мн скобы, дат. ам и ам, ж Приспособление, представляющее собой изогнутую под углом полукругом металлическую полосу, вбиваемую во что л., и предназначенное для скрепления деревянных частей сооружения, прикрепления чего л., держания,… … Толковый словарь русских существительных • 17скоба — Изогнутый металлический зажим (U образный или плоский), служащий для крепления (фиксации) укупорочных средств. [ГОСТ Р 53128 2008] Тематики упаковка, упаковывание Обобщающие термины элементы, используемые в укупорочных средствах EN staple DE… … Справочник технического переводчика • 18скоба — 3.26 скоба : Анкер П образной формы для крепления геотполотен к поверхности откоса (ГОСТ 6727). Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации • 19скоба — 1. скоба, скобы, скобы, скоб, скобе, скобам, скобу, скобы, скобой, скобою, скобами, скобе, скобах 2. скоба, скобы, скобы, скоб, скобе, скобам, скобу, скобы, скобой, скобою, скобами, скобе, скобах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А … Формы слов • 20СКОБА — измерительная подковообразный инструмент для контроля нар. размеров деталей машин (диаметров валов и др.). Распространены предельные С. и С. с отсчётным устройством для линейных измерений относит. методом, пределы измерений до 1000 мм, цена… … Большой энциклопедический политехнический словарь

Ілюстрації