Селянка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Селянка, -ки, ж. селяни, поселянка, крестьянка. Ум. селяночка .Да із села да селяночка, а із міста міщаночка.

Селянка

Сучасні словники

  • СЕЛЯ́НКА, и, ж. Жін. до селяни́н. Поки перепрягали коні, старенька селянка бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев., II, 1956, 391); На станції людей було небагато, здебільшого селянки, що їхали в Борисівку на базар (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119.

  • СЕЛЯНКА, ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. Селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113.

Ілюстрації

20120208 1664662450.jpg 2863eeb56e89t.jpg 225170.jpg

Медіа

  1. Селянка-Панянка [[1]]

94045.jpg

Див.також

У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки).

I (1)аукпк.jpg

Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами.

Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави. Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави. Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.

У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.

Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці (англ. market economy) прижився термін селянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками (англ. Smallholding) сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництво картоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів.

Слово-додаток «селянин» використовується людьми в якості принизливого позначення, оскільки перші вважають себе:

більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх), та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі. радянські люди відповідно до теорії класової боротьби, люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства, оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село).


Джерела та література

  • Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187.