Селитва

Сели́тва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).

Зміст

1 Сучасні словники
2 Приклади вживання
3 Ілюстрації
4 Джерела та література

Сучасні словники

Тлумачення з “Великого тлумачного словника сучасної мови”: Селитва — -и, ж., зах. Підмурок, фундамент.

Посилання - https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0

Тлумачення зі "Словопедія" Селитва-и, ж. , зах. Підмурок, фундамент

Посилання - http://slovopedia.org.ua/93/53409/982602.html

Тлумачення зі “Словника фізичних термінів-синонімів”:

Селитва - ба́за, осно́ва 1 /+/ підста́ва б. ві́дліку, осно́ва ві́дліку. Словник фізичних термінів-синонімів.

Посилання - https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2019/01/Slovnyk_fizychnykh_terminiv-synonimiv_2017_Vakulenky.pdf

Інформація зі збірки статей “Діахронія мови” В.Г. Таранець: (сторінка 183)

Розглянутий суфікс засвідчений також у словізізначенням ‘село’ в слов’янських мовах: стсл. селитва, др. селитва, укр. селитва. Про фонетичне послаблення в праслов’янській мові свідчить також втрата голосного, який реалізувався між приголосними у формах псл. *dъva/*duva. У той же час перетворення зазначеного форманта в граматичний компонент слова відбувалося поступово в напрямку його делексикалізації, що і привело до змін у вигляді *-tvа, яке і має місце в псл. *selitva. Морфема *-tva в давній час існування індоєвропейської спільноти виражала ‘двоїну’, тобто множинність предметів, а також ‘цілісність’ тієї чи іншої речі [162]. Поняття цілісності було притаманне всім предметам, незалежно від їх кількісного наповнення, і зазначений формант міг позначати як один предмет, так і кілька. Таку значущість передбачаємо у формі псл. *selitva, тобто ‘поселення (все)’. Населений пункт слов’ян, позначений словами село, селітва, представляв у розумінні давніх людей весь навколишній світ, який можна було охватити зором. Звідси походить вислів “сєло єстъ всь миръ”, який зустрічаємо в різних пам’ятках старослов’янської [146, с.601]. Перетворення *-tva в грамему поступово привело псл. *selitva до множинної форми. У сучасній топоніміці досить часто назви населених пунктів мають форму множини, хоча позначають одиничні явища іфункціонують як збірні іменники.

Посилання - http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/8037/1/Valentin_G._Taranets._Diachrony_in_Langu.pdf