Сейм

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словарь української мови

Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. Сеймик.

За тлумачним словником

СЕЙМ, у, чол.

1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму — центральний станово-представницький орган. У зв'язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст. перетворився в постійно діючий верховний орган загальношляхетської державної влади (Історія УРСР, I, 1953, 154); Сейми, сеймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); [Хмельницький:] Шляхта на сеймах у Варшаві,.. князі, князьки, ксьондзи і прелати вихваляються, як «огнем і мечем» нищать хлопів (Олександр Корнійчук, I, 1955, 236). 2. Збори станових або інших високих представників. 3. Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польської Народної Республіки. Відкрилось чергове засідання сесії Сейму Польської Народної Республіки (Вечірній Київ, 13.II 1958, 3). 4. Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.

Історія України

Сейм – найважливіший орган шляхетської демократії, парламент РП. Виник як такий у XV ст. в результаті боротьби шляхти з магнатами. З 1493 р. у Польщі функціонує як двопалатний. Був загальнодержавним і провінційним, або земським. Загальнодержавний, або вальний (пол. walny) скликався королем спеціальним універсалом; під час безкоролів’я – примасом (архієпископом гнєзнєнським). Складався з сенату (до якого входили воєводи, каштеляни, єпископи та ін.) та посольської ізби (органу загальнодержавної репрезентації земських сеймиків). Після Люблінської унії (1569) кількість сенату становила 140 чол., посольської ізби – 170 чол. За Генріховими артикулами (1573) щодва роки скликався ординарний сейм (тривав 6 тижнів), а за надзвичайної потреби – екстраординарний (2 тижні). Місцем скликання була Варшава, проте кожен третій мав відбуватися у Вільно. У сенаті головував король, в посольській ізбі – обраний маршалком найстарший посол. Провінційний сейм (генеральний) був з’їздом шляхти та сенаторів певної провінції (воєводства), де виробляли спільну для цілої провінції позицію на сейм. Йому передували сеймики – з’їзди шляхти певного повіту. Їх скликали старости за особливим королівським універсалом у визначений час перед сеймом. Керували ними маршалки обрані шляхтою. Короля на сеймику представляла спеціальна особа – легат. Сеймик займався вибором послів на сейм та виробленням посольських інструкцій, які вказували на відношення даного сеймику до питань, що виносилися на сейм. Посол мусив їх суворо дотримуватися. Крім цього були і ін. сеймики:

  • елекційні – скликалися з приводу обрання на земські уряди. Збиралися вони рідко з огляду на до життєве надання урядів;
  • каптурові – поч. збиратися з 1572 р. з приводу безкоролів’я. Вони перебирали на себе вищу владу у воєводстві включно з питаннями зовнішньої і внутрішньої безпеки та судівництва;
  • депутатські – скликалися з 1578 р. у Польщі та з 1581 р. у ВКЛ, після створення Трибуналів, з приводу обрання на них депутатів. Скликалися без королівського універсалу;
  • реляційні – скликалися вже після сеймових ухвал з метою їх виконання або доповнення. Могли скликатися за ініціативи послів.


Під час безкоролів’я скликалися ще три сейми: конвокаційний (скликався примасом; тривав 4 тижні, затверджував каптурові суди, визначав терміни сеймиків, час і місце елекційного сейму); елекційний (складав Pakta konwenta – умови угоди шляхти РП з королем, розглядав кандидатури та обирав короля); коронаційний (скликався лише в Кракові з приводу коронації нового короля)

Іншими мовами

Сейм - Sejm, Seym (англ.) Сейм - Sejm (нім.)

Ілюстрації

x800 × 539px x1000 × 778px x640 × 387px

Медіа

. .

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/sejm#:~:text=%D0%A1%D0%95%D0%99%D0%9C%2C%20%D1%83%2C%20%D1%87%D0%BE%D0%BB.,%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC%20%D0%B2%20XVI%20%D1%81%D1%82. https://wooordhunt.ru/word/%D1%81%D0%B5%D0%B9%D0%BC