Сани

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Са́ни, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. Посл. Ум. Са́нки, саночки́. См. Са́нка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САНИ, ей, мн. Зимовий віз на полозах. Весело рипіли сани по снігу, весело бігли коні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 84); Сани ледве сунулись, риючи полоззям глибокі кучугури (Іван Микитенко, II, 1957, 282); Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить! (Панас Мирний, I, 1949, 360); На бузкові завзято розщебеталась вівсянка, повчаючи хлібороба: «Кинь сани, бери віз-з-з, кинь сани, бери віз-з-з!» (Михайло Стельмах, II, 1962, 259); // Приблизна міра ваги, об'єму, що дорівнює поклажі одних саней. Сани дров. ♦ Ріжнаті сани див. ріжнатий; Сідати (сісти) не в (на) свої сани; Сідати (сісти) в (на) чужі сани — займати невідповідне місце на службі, в суспільстві тощо. [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, у ятерину, — б'єшся, тріпаєшся там — немає тобі, виходу! (Панас Мирний, V, 1955, 104).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

САНКИ́, нок, рідше СА́НКИ, нок, мн.

1. Те саме, що сани. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 150); Панотець чорною квочкою вмощується в задку санок, вузькобородий фурман поперед нього виглядає миршавим (Михайло Стельмах, I, 1962, 270); Колись-то запряже [телятко] бичка І привезе гостинців санки: І маслечка, і молочка, Або ще й сиру і сметанки (Леонід Глібов, Тв., 1957, 315).

2. Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін. Рубін сів у Володьки за спиною, санки рушили вниз (Іван Сенченко, Опов., 1959, 11); Влітку постачали [лісові робітники] базар грибами, ожиною, свербивусом. А взимку запрягались у ручні санки і возили собі дрова з лісу (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 194); [Каленик:] Нічого більш не зробиш, треба платить! Любиш, каже, кататься — люби й санки возить! (Карпенко-Карий, I, 1960, 216).

3. гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек. Саночник так спритно навантажує свої санки, що в мене виникає сумнів: а чи ж є в нього хребет? (Яків Качура, II, 1958, 101).

Укрліт.ORG

Сани, не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. Са́нки, саночки́. См. Са́нка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 102.

са́ни = са́нки́ (зменшене — саночки́) — зимовий віз на полозах; у давнину це був єдиний спосіб їзди як зимою, так і літом; власне віз з’явився пізніше, коли до саней доробили колеса; у давнину на санях везли або несли покійника до могили і ховали разом з ними, — аби йому було легше дістатися раю; це стало ритуальним поховальним звичаєм; так поховали князя Володимира Великого; звичай ховати вищих осіб на санях вивівся в середні віки, а серед простих людей довго зберігався, зокрема на Закарпатті, Буковині та в Галичині; символізують розплату за насолоду («Любиш їздити (кататися) — люби й саночки возити», «Саньми — ангельська їзда, та дідьчий виверт»), пересторогу від втручання не в свою справу («Не в свої сани не влазь», «У чужі сани не сідай»); від похорону на санях залишилася загадка: «Бігунчики біжать, ревунчики (воли) ревуть, сухе дерево (труну) везуть». Готуй літом сани, а зимою віз (прислів’я); Ні сюди, ні туди, ні саньми, ні колесами, ні зимою, ні літом (при­казка).

ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

сани – іменник, неістота, тільки множина

Відмінок Однина Множина
Називний сани
Родовий саней
Давальний саням
Знахідний сани
Орудний саньми, санями
Місцевий на/у санях
Кличний сани

"Словопедія"

САНИ мн., санки, ґринджоли, копильчаки, (з кузовом) лубки, залубні, (низькі, широкі) розвальні.

Іноземні словники

Wikipedia

Sled Jump to: navigation, search This article is about the vehicle. For other uses, see SLED (disambiguation). "Sledge" and "Sleigh" redirect here. For other uses, see Sledge (disambiguation) and Sleigh (disambiguation).

A Fjord horse drawing a sleigh.

Horse-drawn sleigh. Ukraine, 2012

A sled, sledge, or sleigh is a land vehicle with a smooth underside or possessing a separate body supported by two or more smooth, relatively narrow, longitudinal runners that travels by sliding across a surface. Most sleds are used on surfaces with low friction, such as snow or ice. In some cases, sleds may be used on mud, grass, or even smooth stones. They may be used to transport passengers, cargo, or both. Shades of meaning differentiating the three terms often reflect regional variations depending on historical uses and prevailing climate.

In Britain sledge is the general term, and more common than sled.[1] Toboggan is sometimes used synonymously with sledge but more often to refer to a particular type of wooden sledge with two runners.[2] Sleigh refers to a moderate to large-sized, usually open-topped vehicle to carry passengers or goods, and typically drawn by horses or dogs.[3] In Scandinavia particularly a sleigh may also be drawn by reindeer, as for Father Christmas.

In American usage sled remains the general term but often implies a smaller device, often for recreational use. Sledge implies a heavier sled used for moving freight or massive objects (syn. "stone boat"). Sleigh refers more specifically than in Britain to a vehicle which is essentially a cold-season alternative to a carriage or wagon and has seating for passengers; what can be called a dog-sleigh in Britain is known only as a dog-sled in North America.

In Australia, where there is limited snow, sleigh and sledge are given equal preference in local parlance.[4]

The Free Dictionary

sledge

(slĕj) n. A vehicle mounted on runners drawn by work animals, such as horses or dogs, and used for transporting loads across ice, snow, and rough ground. tr. & intr.v. sledged, sledg•ing, sledg•es To convey or travel on a sledge. [Dutch dialectal sleedse, perhaps diminutive of Dutch slede, sled, from Middle Dutch sledde.] American Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. Copyright © 2011 by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. Published by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. All rights reserved. sledge (slɛdʒ) or sled n 1. (Automotive Engineering) Also called: sleigh a vehicle mounted on runners, drawn by horses or dogs, for transporting people or goods, esp over snow 2. (Skiing) a light wooden frame used, esp by children, for sliding over snow; toboggan 3. (Automotive Engineering) NZ a farm vehicle mounted on runners, for use on rough or muddy ground vb 4. (Automotive Engineering) to convey, travel, or go by sledge [C17: from Middle Dutch sleedse; C14 sled, from Middle Low German, from Old Norse slethi, related to slide]

ˈsledger n sledge (slɛdʒ) vb 1. (Cricket) (tr) to bait (an opponent, esp a batsman in cricket) in order to upset his concentration n 2. (Cricket) an insult aimed at another player during a game of cricket [of uncertain origin; perhaps from sledgehammer] Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003 sledge1 (slɛdʒ)

n., v. sledged, sledg•ing. n. 1. a vehicle mounted on runners and often drawn by draft animals, used for traveling or for conveying loads over snow, ice, rough ground, etc. 2. a sled. 3. Brit. a sleigh. v.t., v.i. 4. to convey or travel by sledge. v.i. 5. Brit. to ride in a sleigh. [1595–1605; < dial. Dutch sleeds, derivative of slede; see sled] sledge2 (slɛdʒ)

n., v.t., v.i. sledged, sledg•ing. sledgehammer. [before 1000; Middle English slegge, Old English slecg, c. Middle Dutch, Dutch slegge, Old Norse sleggja; akin to slay]

Російсько-український словник сталих виразів

САНИ Не наши-то сани подламываются!


Не до тебе п'ється, не кажи «будь здоров». Пр. Не твоє мелеться! Пр. Не лізь на чужий віз. Пр. Коли не Кирило, не пхай тут (там) рило. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Коли не піп, то не микайся в ризи. Пр. Не сунь голови, куди не влізе. Пр. Не в свої сани не сідай. Пр. У чужі чоботи не взувайся. Пр. Не тикай носа до чужого проса. Пр. Не пхайся, де тебе не треба. Пр. Не мішайся між чужі лика. Пр.

Ілюстрації

Сани 1.jpg Санки 3.jpg Сани 4.jpg Сани 5.jpg

Медіа

[1]

Цікаві факти

Зроби сам

Сани своїми руками

Зроби для малечі санки своїми рукми. Більше читайте тут: [2]