Саламаха

Саламаха, -хи, ж. 1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли. Kolb. I. 54. 2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха. Лукаш. 121.

Сучасні словники

Саламаха САЛАМА́ХА, и, ж., заст. Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного). Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки… Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було (Котл., І, 1952, 167); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 227); Тамара попробувала гірку саламаху і виплюнула. Ні! Цієї брудної мішанини і свині не будуть їсти (Хижняк, Тамара, 1959, 132); Сотник прислав — спитати [кашовара]: чого це в тебе сьогодні соломаха така нудна? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 457).

Саламаха Салама́ха, -и, ж., кул. Страва, приготована з товченого часнику з сіллю і хлібом, а також квасолі.

Ілюстрації

Джерела та література

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

3.Український тлумачний словник.