Савченко Інга Сергіївна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Савченко Інги Сергіївни групи ПОм-1-16-2.2з другого освітнього (магістерського) рівня заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта» Педагогічного інституту з 06.11.2017р. до 26.11.2017р.

База для проведення практики: СЗОШ І-ІІІ ст. № 206 ім. Л. Курбаса (Святошинський район, пр-т Леся Курбаса, 9А)


Школа І-ІІІ ступенів імені Леся Курбаса № 206 м.Києва Святошинський район, пр-т Леся Курбаса, 9А)

Адміністрація школи

Адміністрація навчального закладу Директор школи Лаговська Світлана Валеріївна Учитель української мови та літератури Кваліфікаційна категорія - вища, Педагогічне звання: учитель-методист Відмінник освіти України ________________________________________ Заступники директора з навчально-виховної роботи Куликовська Тетяна Василівна Учитель математики Кваліфікаційна категорія - вища Педагогічне звання: учитель-методист ________________________________________ Доценко Оксана Юріївна Учитель історії, Кваліфікаційна категорія - вища Педагогічне звання: старший учитель ________________________________________ Грудницька Наталія Анатоліївна Учитель початкових класів Кваліфікаційна категорія - вища Педагогічне звання: учитель-методист ________________________________________ Заступник директора з навчально-методичної роботи Кравець Олексій Анатолійович Учитель англійської мови Кваліфікаціїна категорія - вища Сайт школи: http://school206.edukit.kiev.ua/ Школа має свій Статут.

Добрий наш дім - рідная школа... Уперше свої двері для учнів нового житлового масиву Микільська Борщагівка школа № 206 гостинно відкрила 1 вересня 1972 року. Ось уже 42 роки лунає дзвоник і високими сходами піднімаються до храму знань учні. Першим директором школи стала Волкова Алла Олександрівна, справжній педагог, фахівець найвищого класу, учитель за покликом серця. Саме вона зуміла сформувати чудовий колектив учителів-однодумців, людей творчих, натхнених, мудрих. У роботі педколективу було накреслено генеральну стратегічну лінію: розвиток творчого потенціалу кожної дитини, виховання людських чеснот, патріотизму. Якнайкраще поєдналися у роботі учительського колективу досвід, глибокі фахові знання ветеранів педагогічної праці Випущено В.Ф., Сніжка М.М., Малюк В.В., Городецької Л.М., Єреміївської Л.Ф., Кречковської Л.І., та творчий запал молодих учителів Середи Л.Й., Кодлубовської Л.В., Захарчук Н.Г., Шлейченко О.П., Кисельової Н.Б. та інших. Результат роботи – глибокі знання учнів помножені на високу духовність. Вже у перші три роки роботи школа створила методичну базу для переходу до роботи за кабінетною системою: було відкрито 15 предметних навчальних кабінетів. Лінгафонні кабінети школи були серед найкращих у міcті.

З 1974 р. школа одержала статус навчального закладу з поглибленим вивченням математики і фізики. Проте серед учнів школи було багато переможців предметних олімпіад з інших предметів: рідної мови та літератури, біології, географії, історії. Учителі та учні успішно перемагали і у оглядах художньої самодіяльності.

Знайомитись з роботою школи, переймати досвід приїздили до нас делегації з усієї України, з Японії, Казахстану, Франції тощо. Учні математичних класів стали переможцями міжнародних олімпіад у Нью-Йорку, Стамбулі. З весни 1974 р. учні школи багато зробили для опорядження свого мікрорайону. Ще донедавна сумна Борщагівка одягла ошатне вбрання алей вздовж пр. 50-річчя Жовтня (нині пр. Леся Курбаса), вул. Картвелішвілі, б-ру Ромена Роллана. Каштани і клени зашелестіли на пустирі, а нині тут великий парк «Юність». Разом з деревами вже виросли і ті діти, які садили їх навколо рідної школи. Естафету здобутків учнівського та педагогічного колективу з 1987 перейняла і продовжила Хіміна Тетяна Володимирівна, і великий шкільний корабель міцно посів одне з чільних місць серед навчальних закладів свого району та міста.

Школа зберегла традиції, проте вдихнула у свої вітрила свіжий вітер змін. У 1991 р. у школі було створено особливу країну, названу «Ерудит». Ця дитяча країна – цілісна система навчально-виховної роботи, заснованої на засадах учнівського самоврядування, вона поєднала співпрацю учителів, учнів, батьківської громади. Урочисто було затверджено Статут країни «Ерудит», його герб, гімн, прапор. Шкільне віче обирало Президента країни.

Музей Леся Курбаса

Середня загальноосвітня школа № 206 знаходиться на проспекті Леся Курбаса. І, зрозуміло, це не могло не вплинути на напрям пошуково-виховної роботи школи: було визначено, що школа боротиметься за присвоєння їй імені визначного актора і режисера України Леся Курбаса. Натхненником на цю діяльність для шкільного колективу стала директор школи Лаговська Світлана Валеріївна. Перші кроки пошуку пролягли до музею Леся Курбаса, до написання науково-дослідних робіт за його творчістю. А от у грудні 2014 року сталася ще одна цікава подія: розпочав свою роботу шкільний драматичний театр. Назву йому обрали діти – “Березіль”. На перший погляд це дуже сміливо, адже “Березіль” – це визначне дітище Леся Курбаса, у місті Харкові. Проте, поганий той солдат, як вчить прислів’я, який не прагне стати генералом. Керівник театру-студії “Березіль” – молодий і творчий Мунтян Вадим Миколайович, випускник Південноукраїнського педагогічного університету імені К.Ушинського. І не думалось, що з палким ентузіазмом, з творчим бажанням візьмуться до роботи в театральному колективі учні 4, 5, 9, 10 класів! Після підготовчої роботи нарешті відбулася перша театральна презентація колективу. Світло шкільної рампи засвітилось під час дійства казки-феєрії “Коли б речі розмовляли”. А в останні дні грудня актова зала повниться лунким сміхом, новорічними піснями, веселими забавами: свою святкову програму “Новий Рік на поріг” проводить театр-студія для учнів молодших класів. Малечі цікаво і весело, адже до них завітали улюблені герої казок, закружляли у танку білосніжні сніжиночки і, звичайно, свої подарунки слухняним дітям приніс Святий Миколай. Свято хоча і традиційне, проте, як цього прагнув і Лесь Курбас, вистава поставлена в дусі новітніх театральних традицій. А до того ж усе свято власними силами підготували і провели учні школи. Хороший початок додає сил і надій на творчий рік театральної студії. 25 лютого 2015 року відбулося справжнє театральне дійство: свою виставу за твором Т. Шевченка “Гайдамаки” демонструє театр-студія “Березіль”, якою керує Вадим Мунтян – людина, закохана у театр. Уперше у світлі театральної рампи грають юні актори – учні 7-10 класів: Богдан Остроушенко (Ярема), Ганна Поліщук (Оксана), а також Іван Данілов (7-Б клас), Нікіта Понятовський (9-А клас), Анастасія Устич (9-А клас), Єлизавета Назаренко (10-А клас), Владислав Божко (9-В клас), Олег Поліщук (9-Б клас). Перші хвилювання, перші овації... 25 лютого 2016 року учасники театру-студії «Березіль» та їх керівник Мунтян В.М. запросили усіх на прем’єрний показ драматичного етюду за твором О.Олеся «Осінь», поставлений на засадах новаторських ідей Леся Курбаса, та уривку біографічної п’єси про Л.С.Курбаса В.Василька «Чашка чорної кави». Виступ учасників студії «Березіль» просто таки захопив усіх. Зал зірвався оплесками, а виконавцям головних ролей Єнгалічевій О., Поліщук А. та Понятовському Н. за майстерність гри вручили квіти. Перші квіти глядацького визнання… Є такі події, дати, які називають доленосними, бо вони – ніби віхи на шляху історії, розвитку, країн, держав, народів. Є така подія і в біографіях людей, і у долях колективів чи організацій. 28 лютого 2017 року саме такий доленосний день для середньої загальноосвітньої школи № 206 імені Леся Курбаса. У цей день колектив навчального закладу урочисто вшановує 130-у річницю від дня народження великого театрального діяча, режисера-реформатора Леся Курбаса. До цієї події у школі готувалися довго: упродовж цілих трьох років проводили пошуково-дослідницьку роботу по вивченню життя і діяльності Леся Курбаса, готували фотоекспозиції, створили театр-студію «Березіль», мандрували по місцях, пов’язаних з ім’ям славетного борця за європейську театральну культуру: Самбір, Тернопіль, Львів, Старий Скалат, Харків… І от нині у школі визначна подія: на фасаді будівлі з’явилася вивіска із написом – «Школа №206 імені Леся Курбаса», а у школі відбувається урочисте відкриття музею світоча українського театру. Після літературно – музичної композиції, яку виконали учні школи, надходить урочиста хвилина перерізування червоної стрічки на порозі щойно відкритого музею Леся Курбаса. Право перерізати стрічку надано гостям свята. І ось перша екскурсія по музею, яку проводять дев’ятикласники Ткач Єгор та Безолюк Вікторія. Скупі рядки біографії, фотознімки, атмосфера театру, в якій творив Лесь Курбас. А далі – розповідь про переслідування, тортури і загибель у Соловецькому пеклі. Справді перерваний політ у безсмертя… Окремі стенди музею розповідають про велику роботу колективу: цікаві зустрічі у Державному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, у театральних колективах Києва, Львова, Тернополя, Харкова. В експозиції музею – подарунки від друзів, побратимів – усіх, хто пов'язаний із долею Леся Курбаса. Центральне місце посідає портрет Леся Курбаса, написаний чудовим майстром, учасником Міжнародних та Всеукраїнських художніх виставок та пленерів, заступником директора Київської дитячої художньої школи №5 Ткачуком Анатолієм Карповичем. А далі знову прем’єра - драма Миколи Куліша «Патетична соната», над якою так і не піднялася завіса за часів Курбаса та Куліша. Акторами на прем’єрі стали учні 4-го, 9-х та 11-х класів. Шквалом оплесків зустрів зал виступ юних акторів та їх керівника Мунтяна В.М. Особливо щиро звучала подяка народного артиста України Гаврилюка Ярослава Дмитровича, який був вражений виступом акторів шкільного театру «Березіль». ________________________________________ Краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей СЗШ №206 створено рішенням педагогічної ради до 20-річчя заснування школи (1992р.). У його стінах відбувається посвячення першокласників у школярі, п’ятикласників - в учні середньої школи. Шкільний музей – місце, де живе пам’ять. Саме тому експонати музею поділено тематично. Експозиція музею має такі розділи: «Минуле Києва та Борщагівки», «Природа рідного краю», «Економіка району», «Побут та етнографія регіонів України», «Історія школи», «Роки Великої Вітчизняної війни». У музеї представлені цікаві матеріали з історії Борщагівки, є документальні свідчення. Особливий інтерес викликають експонати, знайдені під час археологічних розкопок. Широко представлені в музеї і предмети народного побуту. Не менш цікавий матеріал й про історію школи. Серед експонатів численні фотографії, на яких 40-річний шлях школи: вчителі школи, випускники, зустрічі з ветеранами та гостями школи, а також нагороди та дипломи учнів за перемоги у різних конкурсах та змаганнях різних рівнів. У нашому музеї є на що подивитися. Та подивитися недостатньо. Необхідно почути те, про що розповідають наші експонати. Повірте, ви не захочете прощатися з музеєм. У вас виникатиме бажання приходити сюди знову і знову. Завітайте до нас і переконайтесь у цьому.