Ріжечок
Ріжечок, -чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001р.)
Ріжечок, -чка, ч. 1. Зменш. пестл. до ріжок 1-9. 2. Певний вид вишиванки.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зменш.-пестл. до ріжок 1—9. Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав'язаний вузликом у ріжечку хустки, — зостався ще на одну весну в степах (Олесь Гончар, II, 1959, 28).
2. Певний вид вишивки.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад.і голова. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с.
2.Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. голов. ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с. Ст. 1225
3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559.
