Ряцьки
Ряцьки, нар. = Рачки. Угор.
Зміст
Сучасні словники
1.Ряцьки = рачки = раки - (зоол.) безхребетна тварина класу членистоногих, Crustacea. Заслуговує на увагу припущення (Фасмер ІІІ 437; Преобр. ІІ 180; Младенов 556; Brückner 453; KZ 45, 108; Holub–Kop. 309; Mühl.–Endz. I 574) про походження з псл. *orkъ (букв. «той, що впивається»), спорідненого з лит. érkė «кліщ», лтс. ẽrсe «кліщ; скалка». Малоймовірне припущення (Machek ESJČ 506; Holub–Lyer 409; Otrębski Idg. Forsch. 80) про зв’язок з лат. cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer), гр. ϰαρίς «креветка», ϰαρϰίνος «рак; Рак (сузір’я); ракова пухлина; щипці, кліщі», дінд. karkaḥ «рак», karkaṭaḥ «тс.», karkaraḥ «шершавий».
2.Лі́зти ра́чки. Ледве йти (через сп’яніння, погане самопочуття і т. ін.). А вже Охрім, На глум усім, П’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); — Так нахлюпався, що додому рачки ліз (Ю. Збанацький); Виходь же завтра навкулачки, Відтіль полізеш, мабуть, рачки (І. Котляревський).
Фонетичні та словотвірні варіанти
- пора́чити «ущипнути» (у пісні)(про рака)
- ракови́ння (хвороба жита)
- ра́ком
- ракува́ті «ракоподібні»
- ра́цки «рачки»
- ра́цький «рачачий»
- рацькува́ти «рачкувати»
- рацю́га «великий рак»
- ра́ча́чий
- раченя́
- рачи́ний
- рачи́ха «самиця рака»
- рачи́ця «тс.»
- ра́чки
- рачкува́ти
- рачкува́то
- ра́чник «пристрій для ловіння раків»
- ра́чо́к «кішка, невеликий якір; [глиняна підставка у вигляді триніжок або обручиків для роз’єднання посуду, що вкладається один у другий для обпалювання; рід вишивки]»
- ра́шниця «сітка, якою ловлять раків Мо; рибальська хватка Доп. УжДУ 26/2»
- ря́цьки «рачки, раком»
- ряцькува́ти «тс.»
- ура́чити «тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
|---|---|
| рак | білоруська |
| рак | болгарська |
| rak | верхньолужицька |
| ϰαρίς «креветка» | грецька |
| karkaḥ «рак» | давньоіндійська |
| ракъ | давньоруська |
| cancer «рак, краб, кліщ» (з *сar-cer) | латинська |
| рак | македонська |
| rakъ | праслов'янська |
| rak | польська |
| rak | нижньолужицька |
| *orkъ (букв. «той, що впивається») | праслов'янська |
| рак | російська |
| ра̏к | сербохорватська |
| rаk | словацька |
| rа̀k | словенська |
| rаk | чеська |
Синоніми
РА́ЧКИ розм. (на долонях і колінах), КАРЯ́ЧКИ[КАРА́ЧКИ]розм., РАЧКУВА́ТОрозм.; НАКАРЯ́ЧКИ[НАКАРА́ЧКИ]розм., НАВКАРА́ЧКИрозм. (перев. стати, сісти); НАКАРЯ́ЧКАХ[НАКАРА́ЧКАХ]розм. (перев. стояти, сидіти). А я тую бистру річку Рачки перелізу (П. Чубинський); "Напирають, мабуть, - подумав він, - ще й вискочить не встигну". І вже карачки хутко подерся догори (П. Панч); Зневажливо, носком чобота, штовхав [Кравцов] у спину тих, хто надто рачкувато пересувався плазом (Ю. Бедзик); Він раптом присів накарячки (М. Коцюбинський); Остап ледве підвівся, ставши навкарачки (Ф. Бурлака); Через поріг Юра перелазить накарачках (Ю. Смолич).
Світлини
Лізти ряцьки
Рачки
Рачки
Рачки
Раки
Джерела
1. Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. 2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8
