Рясно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рясно, нар. Обильно, густо. Ой вишенькочерешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Ряснорясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. Рясненько, ряснесенько.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. РЯ́СНО Присл. до рясни́й. На призьбах святкуючи, рясно Посідав балакучий народ І проводить розмовоньку красно (Дн. Чайка, Тв., 1960, 287); Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів’ями..! (Рильський, III, 1956, 413); Посієш вчасно — збереш рясно (Укр.. присл.., 1963, 249); Були парубки в старовинних жупанах, взятих рясно на зборки (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 159); Говорила огрядна, рясно вбрана мадам Шило (Гончар, Таврія, 1952, 126); // у знач. присудк. сл. Цвіту було так рясно, що за ним вони ледве бачили один одного (Довж., І, 1958, 479); [Мотря:] Груша знову як багато вродила. Давно вже не було на ній так рясно (Мороз, П’єси, 1959, 63).

2. РЯСНО Перша частина складних слів, що відповідає слову рясни́й у 1 знач., напр.: рясновітий, рясноро́гий і т. ін.; у 3 знач., напр.: рясно-врожа́йний, рясноколо́сий і т. ін.

Ілюстрації

Riasno1.jpg Riasno2.jpg Riasno3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 921.

Зовнішні посилання