Ручай

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. Ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305.

Словник Грінченка

Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Чуб. V. 946. Ум. ручаєць. Чуб. 1ІІ. 305. Тлумачення слова у сучасних словниках

Український академічний словник

ручай -ю́, ч. Невеликий потік води; струмок. || Про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось. Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

РУЧА́Й, ю, чол. Невеликий потік води; струмок. Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай (Юрій Яновський, IV, 1959, 46); Прозорий ручай перетинав стежку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210); * Образно. А зерно у тій ланці — неначе заграва, на току потече — золоті ручаї... (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 10); * У порівняннях. Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 46);

Ілюстрації

Ryhai.jpg Ryhai1.jpg Ryhai3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови.-"Перун".2005

2.Словник української мови:в 11 томах.—Том 8,1977.— Стор.916.

3.Словарь української мови/Упор.з дод.влас.матеріалу Б.Грінченко:в 4-х т.— К. :Вид-во Академії наук Української РСР,1958.Том 4,ст.90

Зовнішні посилання