Рутити

Сучасні словники

РУТИТИ, ручу, рутиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. — Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться — та й піде на всю ніч, — зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Панас Мирний, III, 1954, 157).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 914.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/