Русальчин

Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. Русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікаві факти
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання
8 Іншими мовами

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУСА́ЛЧИН, а, е. Прикм. до русалка; належний русалці. Водяник вигідно вкладається в очереті, очима слідкуючи роботу Русалчину (Леся Українка, III, 1952, 191); — Я чув колись легенду, — замріяно продовжував Франтішек Слівка, — В ній розповідається, як маленький хлопчик підслухав хоровод русалок, а потім ходив по всьому світу й грав на скрипці русалчині пісні (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 329). ♦ Русалчин великдень — за народними повір'ями — свято русалок. — Я страх боюсь, що мене русалки залоскочуть, — Дак то ж на русалчин великдень (Борис Грінченко, II, 1963, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 911.

РУСА́ЛЧИН (Руса́льний, Ма́вський, На́вський, Ня́вський, Ме́ртвецький, Ме́рлецький) вели́кдень = Руса́льні ро́зигри = Руса́льник — старовинне дохристиянське свято мерців (ма́вка, на́вка, ня́вка, вона ж руса́лка — від навь — «мрець», «зла істота»), що припадає на Сухи́й четве́р перед Трійцею; його ще називають Се́миком, тобто сьомим четвергом по Великодні, і він є поминальним Русальним четвергом; настає найнебезпечніший для людей час русальних розигрів; русалки полюють на парубків та дівчат, залоскочують їх на смерть або заманюють у підводне царство; щоб не потрапити в руки русалок, треба носити з собою полин або любисток, що відганяють злу силу; Навський Великдень, можливо, справлявся й у Великий (Чистий) четвер на Великодньому тижні; див. ще Рахма́нський Вели́кдень.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 513-514.

РУСА́ЛЧИН -а, -е.Прикм. до русалка; належний русалці. Русалчин Великдень — за народними повір'ями – свято русалок.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Опера М. Леонтовича «На русалчин Великдень» - значний крок у музичній рецепції творчості Б. Грінченка. Імпульсом до її створення стало прохання директора першої Української гімназії написати твір за сюжетом історії Б.Грінченка. Композитор швидко створив музику до деяких фрагментів грінченківського тексту. Проте це ще не була опера - скоріше вистава для шкільних гуртків. В ній оспівується кохання Козака і Русалки. Таке могло трапитись лише на РУСАЛЧИН Великдень.

Справжню оперу М. Леонтович створив пізніше, але трагічна смерть не дозволила автору закінчити твір. За ескізами, що зберіглися, оперу вже у другій половині XX століття завершим видатний український композитор М. Скорик. Через те, що опера складається лише з однієї дії, її постановка була здійснена лише декілька раз. Одна із постановок була здійснена на сцені Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка силами викладачів і студентів. Відродження опери «НА РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ» відбулося у 2019 році з нагоди 100-річчя створення твору.