Рукодійниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Сучасні словники
Рукодійниця -і, ж. Жінка, яка займається рукоділлям (у 2 знач.). Примірна, старанна робітниця, трудівниця.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=HMXqVBPy09Y
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 87.
- Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 7, 1974. — Стор. 906.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови 5-е видання: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1543 с.
- Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:243)
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
